На початок
З чого котлета, або Світові тренди споживання продуктів харчування. Блог Алекса Ліссітси

З чого котлета, або Світові тренди споживання продуктів харчування. Блог Алекса Ліссітси

17 серпня 2017, 14:32

 

Нещодавнє непродумане висловлювання міністра соцполітики України щодо надмірного споживання продуктів харчування співгромадянами викликало шквал критики і насмішок в соцмережах.

Жодним чином не намагаючись виправдати непрофесійні висловлювання чиновників, потрібно відзначити, що тема актуальна, і не тільки в Україні.

Досить поставити слово food в пошуковик на Amazon і він видасть більше 40 тисяч книг на цю тематику. Вони відповідають на питання про якість продуктів, правильний баланс їх споживання, місце виробництва, світові тренди. Якраз останньому питанню хотілося б приділити більше уваги.

 

Споживання і релігія

Одним з основних світових важелів впливу на глобальні ринки продуктів залишиться релігія. Відмова від свинини або алкоголю у мусульман, кошерна їжа у євреїв, вегетаріанство у індусів, піст у православних і інші релігійні обмеження будуть визначати культуру споживання в тій чи іншій країні.

Оскільки у мусульман народжуваність вище, а відповідно приріст населення в мусульманському світі вищий ніж у інших релігій, то очевидно, що саме їхні традиції в харчуванні і будуть визначати в майбутньому світові тренди споживання за релігійними ознаками.

 

Мода і харчування

Слів "рукола", "севіче" з "сибаса" або "круасан" 20 років тому українські споживачі не тільки не розуміли, а й уявити собі не могли, що це.

Глобалізація, туризм та інтернет визначають наші споживчі настрої. Якщо Україну накрила хвиля грузинської кухні, то в Європі в тренді - Перу. Мода на певні країни і кухні буде тримати рестораторів і споживачів в тонусі.

 

 

Здоров'я і харчування

Кілька місяців тому я зустрівся зі старим другом з Німеччини в Барселоні, вийшли в мішелінівський ресторан повечеряти. У таких закладах зазвичай пропонують меню за якусь фіксовану ціну.

Якщо я відразу погодився на меню, то у мого товариша почалася дискусія з кухарем щодо того, що він може, а що не може вживати.

У нього алергія на горіхи, їх потрібно було прибрати з салату і замінити горіховий соус. Він також не переносить лактозу, тому все повинно бути на безлактозній молочній основі. Далі потрібно було також прибрати глютен і кофеїн.

Дивно, але вони все зробили так, як він хотів. Погіршення екологічної ситуації і поширення пов'язаної з нею алергії та інших хвороб, плюс популяризація здорового способу життя, будуть все більше впливати на споживання продуктів харчування у світі.

 

Особистість і харчування

Моя мама досі твердо переконана в тому, що здорова людина — це дебелий чоловік. Це не дивно: для більшості українців у післявоєнний період ситість була основною умовою виживання.

Жителі багатьох африканських країн і зараз показують свій достаток шляхом демонстрування величини живота. За підрахунками німецьких вчених в Німеччині кількість вегетаріанців з кожним роком збільшується і досягає 7 млн. ​​осіб.

Ідентифікація особистості і приналежності до певного класу, стану, субкультури або напрямку буде однією з визначальних тенденцій в майбутньому споживанні продуктів харчування.

 

Інновації і глобалізація

В Україні часто доводиться чути фрази: огірки вже не пахнуть, помідори несмачні, свинина нежирна і піниться при смаженні, молоко не кисне. Наука йде вперед і повністю відповідає вимогам сучасного споживача: все повинно бути недорого, круглий рік на прилавках і у красивому пакуванні.

Огірок вже не буде пахнути так, як раніше, а якщо буде, то завдяки гену запаху. Якщо українці ще звикають до цього, то в Європі споживачі іншого огірка вже не знають. Вони звикають до штучного м'яса і соєвих сосисок.

Сучасна наука пішла настільки далеко вперед, що через пару десятків років ми будемо тільки мило посміхатися при питанні: "А з чого у вас котлета по-київськи?". Вона буде точно не з м'яса. Що це означає для України як великого гравця на світовому аграрному ринку з часткою АПК в ВВП країни 30%?

Ми повинні змінити підходи до формування агрополітики та інструментів її реалізації. Змінювати треба все: від аграрної статистики, яка живе сама по собі, до нікому не зрозумілої підтримки українських фермерів замість підтримки просунутих українських стартапів в агросекторі, за якими майбутнє.

 


 

Більше про світові тренди у споживанні продуктів харчування та про агробізнес майбутнього можна дізнатися на VIII Міжнародній конференції LFM 4.0, яка відбудеться 13-14 вересня в Києві.

 

Першоджерело: Економічна правда

Підписка
Контакт
ОРГАНІЗАЦІЯ
...
Анатолій
Циркун
tsyrkun@ucab.ua
ПАРТНЕРСТВО
...
Марина
Ковальова
kovaliova@ucab.ua
УЧАСТЬ
...
Людмила
Дердійчук
derdiichuk@ucab.ua
© 2017 AgriEvent. All rights reserved.
Розробка та підтримка сайту: РАНСАЙТ ТОВ