На початок
Айварас Абромавичус: "Ми пройшли дно, економіка буде рости".

Айварас Абромавичус: "Ми пройшли дно, економіка буде рости".

17 серпня 2017, 11:57

Команді Айварас Абрамавічуса багато вдалося зробити для економіки України. Під його керівництвом Міністерство економічного розвитку і торгівлі взяло курс на дерегуляцію, приватизацію найбільших держпідприємств, реформування системи держзакупівель. Якими були його досягнення на посаді міністра МЕРТ і чому реформи в Україні йдуть не дуже швидкими темпами — він розповів в інтерв'ю AgroPortal.ua.

 


 

 

Айварас, як Ви оцінюєте темп реформ в Україні за останні три роки?

Айварас Абромавичус: Існують сфери, де очевидні серйозні позитивні зміни, але є, на жаль, і ті напрямки, яких реформи взагалі не торкнулися, хоча очікування були високими. Перш за все, позитивні зрушення відбулися в банківському, енергетичному, оборонному секторах, системі держзакупівель. Ми бачимо поліпшення в управлінні держпідприємствами, проведена часткова дерегуляція економіки, скасовано безліч дозволів, сертифікатів. В принципі, бізнесу стало працювати трохи легше.

Зараз підприємці можуть отримати повернення ПДВ без хабарів. На жаль, ще є затримки по його відшкодуванню, іноді по 6-7 місяців. Це неприйнятно, адже таким чином держава фінансує себе за рахунок бізнесу. Але те, що повернення ПДВ можна отримати без 30%-го відкату, — це вже серйозний крок вперед, яким можна пишатися. Поки на цьому позитив закінчується. Все, що стосується правоохоронної системи, судів, прокуратури, залишається без позитивних змін. Можна навіть говорити про погіршення ситуації. Триває свавілля в СБУ, прокуратурі, правоохоронні органи «кошмарять» бізнес і вимагають хабара.

Які ключові реформи повинні бути запущені найближчим часом?

Айварас Абромавичус: Земельна, медична, пенсійна і приватизація. Це програма мінімум. Але найважливіше — це антикорупційний суд. Чи вистачить політичної волі? Скоро побачимо.

Чому, на вашу думку, не відбулася приватизація держпідприємств?

Айварас Абромавичус: Це політично дуже чутлива тема. Популісти при продажу забудь-якою ціною будуть кричати «зрада». До того ж зараз багато людей при ​​владі, які свято вірять в те, що вони забралися на політичний олімп якраз покерувати держкомпаніями. У них зіпсований менталітет, вони заважають і приватизації, і реформі  управління держкомпанії.

Багато інвесторів говорять, що без реформи судової системи немає сенсу робити бізнес в цій країні. Ви чули про це?

Айварас Абромавичус: Це загальновідомий факт. Війна не є головною причиною відсутності інвестицій в Україну. За територією ми найбільша країна в Європі. Регіони, в які зараз йдуть інвестиції, — це Київ і західні від столиці області. Інвестори навіть там скаржаться на те, що до сих пір відсутнє правове поле, немає захисту власності, а в суді хто більше заплатив, той і виграв. Люстрація в системі правоохоронних органів не відбулася.

Як Ви оцінюєте реформи в агросекторі?

Айварас Абромавичус: Я вважаю, що важливі зрушення відбулися в період нашої співпраці з Олексієм Павленко, коли був скасований карантинний сертифікат, спрощена система видачі фітосанітарного сертифікату. Разом з Андрієм Пивоварським ми спростили роботу зернотрейдерів в портах. Був введений мінімальний термін оренди землі (7 років), це також створило сприятливі умови в рослинництві. Потрібно було продовжувати поліпшувати ситуацію на ринку добрив. У нас в цьому питанні склалася дивна ситуація: імпортерів на наш ринок ми не пускаємо, бо більшість з них з країни-агресора, але компанія-монополіст в Україні продає азотні добрива за завищеними цінами.

Який вихід із ситуації Ви бачите?

Айварас Абромавичус: По-перше, необхідно демонополізувати українського виробника. Деякі популісти кричать, що агрохолдинги скуплять всю землю. У нас вже є компанії із земельним банком 400-600 тис. га, навіть якщо це буде компанія з 700 тис. га — це 1% всієї землі в Україні. Монополії від агрохолдингів чекати не варто. Але при цьому одна компанія, яка виробляє добрива, контролює практично весь ринок України. Один дистриб'ютор сигарет, причому, з країни-агресора, контролює 100% поставок в Україну. У нас є монополісти у виробництві вугілля, теплової енергії.

Але це ж теж бізнес. Як в правовому полі вирішити питання монопольного становища? Просто прийти і забрати завод?

Айварас Абромавичус: А чому ні? Так зробили в США, коли на початку XX століття демонополізували залізничний, банківський і сталеливарний бізнес. Були створені американська антимонопольна служба і законодавство, які контролюють цей процес. У всьому світі так. Зараз в США обговорюють питання про те, чи не варто розбити на частини Google, Facebook, тому що вони зайшли занадто далеко. Так, свого часу олігархи шляхом підкупу антимонопольного комітету та судів набули своїх активів, але ми живемо вже за іншими правилами. Ми можемо дати такому бізнесмену рік або два на продаж частини своєї компанії і зменшення її долі на ринку.

Ви згадали про українських агрохолдинги і концентрацію у них земель. Як Ви оцінюєте земельну реформу в Україні і чому в суспільстві немає консенсусу з цього питання?

Айварас Абромавичус: За один рік земельну реформу не проведеш. Навіть коли я був в уряді, земельна реформа не була в пріоритеті. Коли я або Олексій Павленко хотіли висунути свої пропозиції, нам давали зрозуміти, щоб ми займалися дерегуляцією і держкомпаніями. У нас було багато завдань: стабілізувати державну фінансову систему, запустити просунуту систему держзакупівель, закінчити договір про вільну торгівлю з ЄС. Таку складну реформу, як земельна, потрібно було робити відразу, коли був високий мандат довіри з боку населення. Найскладніші реформи потрібно робити спочатку. Зараз об'єктивно владі це не під силу. Якщо земельна реформа буде проведена, то за дуже помірним сценарієм. Я завжди просував максимально ліберальний сценарій її проведення, але зараз, напевно, погодився б на будь-який варіант з чітко приписаними датами запуску ринку.

У всій цій дискусії про реформу мені не подобається демонізування аграрних компаній. Коли я був в уряді і ми збиралися в Вашингтон, Берлін, Париж, то благали поїхати з нами «Миронівський хлібопродукт», «Астарту», ​​«Кернел», тому що ми ними пишаємося так само, як просунутими ІТ-компаніями. Ми ж не будемо возити з собою Фірташа, Ахметова чи якогось напівбандитського експортера металобрухту. Але як тільки справа доходить до земельної реформи, то всі відразу починають говорити, що великі агрокомпанії платять мало податків і низьку орендну плату, тому не будемо робити реформу, щоб їм допомогти. Україна вже пішла шляхом великого індустріального землеробства, в деяких випадках — з глибинною переробкою, вертикальною інтеграцією і т. д. Не можна втрачати ці позиції. У нас стільки землі, що дрібному фермеру її теж вистачить.

Ви знаєте, скільки гектарів займає найбільша ферма з вирощування спаржі в Україні? В с. Любимівка Херсонської області це всього лише 8 га. На яких площах вирощує спаржу ЄС? Близько 40 тис. га. Там колосальний ринок збуту. Для помідорів, огірків, цибулі, спаржі, горіхів, ягід не потрібно дуже багато землі. Місця вистачить для всіх.

Уряд пропонує дозволити продаж тільки фізособам, 200 га в одні руки. Така модель буде працювати в Україні?

Айварас Абромавичус: Якщо ми надаємо якісь пільги дрібним виробникам, то фактично податки городян віддаємо неефективним дрібним фермерам. Але ж це справа часу, і дрібний фермер стане великим. Я виступаю за рівні умови роботи для всіх компаній. Так, дрібних виробників потрібно підтримати, але з розумом. В ЄС немає програми підтримки для будь-якого покупця сільгоспземлі. Для всіх дрібних і великих компаній є субсидії на закупівлю палива, техніки, але на придбання землі ніяких привілеїв ні у кого немає. Якщо держава так переживає за дрібних фермерів, то можна дати їм можливість купити за пільговою ціною держземлі. Але тут теж таке питання: ви б хотіли продати свою квартиру зі знижкою?

Але, тим не менше, розмір дотацій для фермерів в ЄС дуже великий у порівнянні з Україною.

Айварас Абромавичус: Так, але з часом він буде зменшуватися. У Греції це €700 на гектар, в Латвії — близько €150. Все залежить від того, коли країна стала членом ЄС і які культури вирощує фермер.

Ви як екс-чиновник знаєте, як працюють держапарат, Кабмін і міністерства. Наскільки важлива інституційна реформа органів державної влади в Україні?

Айварас Абромавичус: Ми в МЕРТ скоротили персонал на 50%, але цей відсоток міг би бути ще більшим. По-перше, співробітникам, що залишилися, можна підвищити зарплату або залучити більше компетентних людей. Велика частина часу співробітників міністерств йде на обробку депутатських звернень, доручень. Це все можна спростити за допомогою електронного документообігу. Роботу уряду потрібно децентралізувати, навчитися довіряти один одному і делегувати повноваження.

З абсурдних речей, якими особисто я займався на посаді Міністра економрозвитку, — це вносив до порядку денного засідання Кабміну питання про передачу автомобіля Skoda 1988 роки з балансу Черкаської ОДА Фонду держмайна. Двадцять осіб з різних міністерств погоджували передачу 3 км траси з міського підпорядкування в підпорядкування сільради. Навіщо нас брати на керівні посади міністерств в найбільшій країні Європи для того, щоб ми витрачали час на такі справи? Ми повинні займатися стратегією. Засідання Кабміну необхідно проводити швидко і динамічно, розглядати максимум 5 питань за день, але вони повинні бути ключовими. Якщо мене призначили головним з проведення реформи держпідприємств, то чому міністр соціальної політики або міністр освіти під час засідання уряду повинен піднімати руку і голосувати за призначення голови «Укрхімтрансаміаку»? Те ж саме стосується кадрових питань. Якщо міністр підбирає собі заступників в команду, то чому цілий Кабмін повинен це схвалювати?

Як Ви оцінюєте кроки влади в напрямку боротьби з корупцією? Чи можна взагалі в Україні її викорінити?

Айварас Абромавичус: У 1971 році американський вчений в Стенфордському університеті провів психологічний експеримент з метою дослідити вплив нав'язаної соціальної ролі на поведінку. Дві групи людей помістили до в'язниці, одна з них — наглядачі, друга — в'язні. Ув'язнені і тюремники швидко пристосувалися до своїх ролей, і, всупереч очікуванням, стали виникати по-справжньому небезпечні ситуації. Кожен третій наглядач проявив садистські нахили, а в'язні були сильно морально травмованими. Експеримент закінчили завчасно. Що я хочу сказати? В яке середовище ти помістив людей, такої поведінки і повинен очікувати.

В першу чергу, потрібно виселити владу з цього жахливого будинку на Банковій, з НКВДшної будівлі Кабміну, поселити їх в open space — і тоді всі будуть працювати зовсім по-іншому. Середній прошарок співробітників в міністерствах — це люди, які роблять реформи в Україні. Але вони дуже патерністично налаштовані і чекають команди. Якщо міністр приходить і каже: «Робимо реформи», то вони роблять їх разом з ним. Приходить другий міністр, реформи не робить, тоді і інші теж розслабляються. Всі дивляться на верхівку. Якщо команда зверху буде показувати приклад у боротьбі з корупцією, тоді всі інші теж підтягнуться.

Чим Ви плануєте далі займатися в Україні?

Айварас Абромавичус: Виходячи з останніх подій, я бачу негативну тенденцію. У найскладніший момент для країни її керівництво зрозуміло, що у нього немає кредиту довіри з боку суспільства, тому що на Майдані стояли одні, а владу отримали зовсім інші. У парламенті немає представників середнього прошарку бізнесу, людей із західною освітою. Тому влада запросила людей з такою освітою і людей з приватного сектору на посади керівників держкомпаній, міністерств і областей. Але коли ситуація стабілізувалася, цим людям сказали: «А тепер ідіть в сторону, тут далі працюватимуть великі хлопчики». Це нездорова тенденція, йде знецінення заслуг попереднього уряду і т.д.

Ми прагнемо до ЄС, але люди, які працюють по-європейськи, владі чомусь не потрібні, і вона веде себе не зовсім по-європейськи. Мені це дуже не подобається, тому що Україна буде євроінтегруватися в рази довше, ніж це робили інші країни Центральної Європи і Балтії. Хтось написав в одній зі статей: «Влада тут говорить по-брюссельські, але діє по-московськи». Я це підтверджую.

Я вже 9 років живу в цій країні, і ми з командою створили Українську академію корпоративного управління, тому що вважаємо, що в Україні є проблеми з корпоративним управлінням не тільки в держкомпаніях, але і в приватному бізнесі, і ситуацію потрібно покращувати. Я беру участь в наглядовій раді Союзу українських підприємств і поки перебуваю далеко від цих політичних баталій.

Як працює Українська академія корпоративного управління?

Айварас Абромавичус: У нас поки немає окремої будівлі, але вже восени ми плануємо розпочати навчання на базі INSEAD, я сам закінчив цю французьку бізнес-школу. Я пройшов два роки модульного навчання, коштувало це €14 тис. Ми в Києві зробимо навчання за €3 тис., приїдуть ті ж професори, запросимо скандинавських фахівців. Для топ-менеджерів ця програма повинна бути цікавою, тому що корпоративне управління — це те середовище, яке дуже сильно змінюється. Це наука і мистецтво. Зараз, наприклад, тенденції в управлінні постійно змінюються. Є вимоги щодо збільшення кількості жінок у наглядових радах. Кажуть, що акціонери повинні мати більше впливу на розмір окладу менеджера, необхідно, щоб компанії були більш соціально відповідальними.

Що, на Вашу думку, потрібно зробити в першу чергу в Україні для підвищення доходів і якості життя людей?

Айварас Абромавичус: У мене зараз досить позитивна думка про діяльність уряду. Є окремо взяті непогані міністри, і прем'єр теж працює в позитивному ключі, але про парламент я промовчу. Верховна Рада — дуже великий блок для проведення реформ. Ми пройшли дно, економіка буде далі рости, і навіть швидше, ніж дехто очікує. У нас є відкладений попит. Багато хто три роки не їздив в Туреччину, тепер поїдуть, хтось 5 років не купував машину, зараз купить. Але людям потрібно дати надію, що країна зміниться, що вони зможуть розраховувати на справедливі суди. Не варто забувати, що реформи можна починати з себе, зі свого під'їзду, двору. Навіть якщо ви прилітаєте в Бориспіль компанією в 10 чоловік, то бажано стояти всім в одній черзі, а не розбігатися по одному в різні черги і займати її для всіх 10 осіб. Коли українець прилітає в Стокгольм або Вільнюс, він відразу дисциплінується.

 


 

Для довідки: Які ключові кроки слід зробити Україні, щоб забезпечити стійкий довгостроковий розвиток економіки і досягти глобального успіху? Практичними порадами і перевіреними рішеннями Айварас Абромавічус поділиться 13 вересня під час конференції LFM 4.0 (Large Farm Management).

Підписка
Контакт
ОРГАНІЗАЦІЯ
...
Анатолій
Циркун
tsyrkun@ucab.ua
ПАРТНЕРСТВО
...
Марина
Ковальова
kovaliova@ucab.ua
УЧАСТЬ
...
Людмила
Дердійчук
derdiichuk@ucab.ua
© 2017 AgriEvent. All rights reserved.
Розробка та підтримка сайту: РАНСАЙТ ТОВ